* * *

І я поставив якось дослід,
Скільки вона може терпіти:
Моїх образ ковтала послід,
Гризли її слова терміти.

Я за волосся тягав жорстоко,
Інших любив перед нею,
З битого тіла лилися соки –
Вона лишалась моєю.

Тоді я спинив жорстке телебачення,
З пальців тягло іржою,
Як ніжно просив у неї пробачення,
Стала вона чужою.