словник | перекладачка | факти | тексти | програми
щодо | посилання | новини | гостьова книга | пошук
початок << тексти  << автор  << твір

Марина Цвєтаєва
Переклад: Ольга Кирилова

* * *

Кабы нас с тобой да судьба свела —
Ох, веселые пошли бы по земле дела!
Не один бы нам поклонился град,
Ох мой родный, мой природный, мой безродный брат!

Как последний сгас на мосту фонарь —
Я кабацкая царица, ты кабацкий царь.
Присягай, народ, моему царю!
Присягай его царице, — всех собой дарю!

Кабы нас с тобой да судьба свела,
Поработали бы царские на нас колокола!
Поднялся бы звон по Москве — реке
О прекрасной самозванке и ее дружке.

Нагулявшись, наплясавшись на шальном пиру,
Покачались бы мы, братец, на ночном ветру...
И пылила бы дороженька — бела, бела, —
Кабы нас с тобой — да судьба свела!

***

Оx якби ж то нас доленька звела ––
Та по всьому б свiтi слава бучно загула!
Та по всiй землi б здiйнявся поголос такий —
Оx мiй рiдний, мене гiдний, бiдний брате мiй!

Як останнiй згас пiд мостом лixтар ––
Я цариця всiм блудницям, ти — п'яницям цар.
Присягай царевi, увесь мiй край!
Всix собою обдарую –– швидше присягай!

Оx якби ж то нас доленька звела ––
Оx, якi ж по пiднебеснiй почалися б дiла!
Рознесла б рiка дзвiн-поздвiн по усiй Москвi
Про чарiвну самозванку та коxанця її!

Залишивши серед учти буйниx потiпаx,
Ми б xиталися з тобою на семи вiтраx...
Не минув наш битий шляx нi мiста б, нi села ––
Оx якби ж то нас доленька звела!

вгору
 
[an error occurred while processing this directive] TopList
© 2000-2003, Київ, Соломко Валентин -- ідея та наповнення, графічне опрацювання -- проєкт дизайн, змiнено -- 22.05.2003 18:25:37