Рей Бредбері.Марсіанська хроніка.

		словник \| перекладачка \| факти \| тексти \| програми
		щодо \| посилання \| новини \| гостьова книга \| пошук
		початок тексти автор зміст сторінка

Рей Бредбері
Марсіанська хроніка

> Далі >>

зміст

ЖОВТЕНЬ 2002. БЕРЕГ Марс був далекий берег, і людей виносили на нього хвилі. Кожна наступна хвиля була не така, як попередня, а неодмінно сильніша.
Перша хвиля принесла людей, звиклих до безлюддя й холоду, людей самотніх, наче койоти або пастухи. В їхньому тілі не було жиру, роки
висушили їм обличчя, очі в них були, як голівки цвяхів, а руки — немовби зшиті з старих рукавиць — готові братись до будь-якої роботи.
Марс був безсилий проти них, бо вони зростали на рівнинах і в преріях, безкраїх, як і марсіанські поля. Вони прибули й трохи заповнили
порожнечу, щоб інші знайшли в собі мужність іти слідом за ними. Вони вставили шибки в порожні вікна і засвітили світло.
Вони були першими чоловіками.
Усі знали, хто будуть перші жінки.
Друга хвиля мала прилинути з інших країн, принести інші мови та інші ідеї. Але ракети були американські, і поселенці були американці.
Отож поселенцями другої черги теж були американці. Вони прийшли з трущоб і кам'яниць великого міста й знайшли спокій та відпочинок
у товаристві мовчазни х вихідців з пустельних західних штатів, які вміли мовчати і знали ціну тиші.
Серед поселенців другої хвилі часто траплялися люди, в очах яких був такий вираз, наче вони прямували до бога...

Рей Бредбері
Марсіанська хроніка

> Далі >>

зміст

вгору

Без реклами
2004-03-23 14:41:09