СОNТRА SPEM SРЕRО!*   
     
 * Без надії сподіваюсь! (Лат.)   
     
 Гетьте, думи, ви хмари осінні!    
 То ж тепера весна золота!    
 Чи то так у жалю, в голосінні    
 Проминуть молодії літа?   
     
 Ні, я хочу крізь сльози сміятись,    
 Серед лиха співати пісні,    
 Без надії таки сподіватись,    
 Жити хочу! Геть, думи сумні!   
     
 Я на вбогім сумнім перелозі    
 Буду сіять барвисті квітки,    
 Буду сіять квітки на морозі,    
 Буду лить на них сльози гіркі.   
     
 І від сліз тих гарячих розтане    
 Та кора льодовая, міцна,    
 Може, квіти зійдуть - і настане    
 Ще й для мене весела весна.   
     
 Я на гору круту крем'яную    
 Буду камінь важкий підіймать    
 І, несучи вагу ту страшную,    
 Буду пісню веселу співать.   
     
 В довгу, темную нічку невидну    
 Не стулю ні на хвильку очей -    
 Все шукатиму зірку провідну,    
 Ясну владарку темних ночей.   
     
 Так! я буду крізь сльози сміятись,    
 Серед лиха співати пісні,    
 Без надії таки сподіватись,    
 Буду жити! Геть, думи сумні!   
     
 [2 травня 1890 р.]