Словник

Основні поняття

Авангардизм - рух у художній культурі ХХ ст., що пориває з існуючими нормами і традиціями; тісно зв'язаний із модернізмом.

Агіографія – вид церковної літератури, життєписи святих

Акрополь (у перекладі - верхнє місто) - укріплена частина давньо-грецького міста.

Анімізм – віра в душу і духів.

Античність - історія і культура Стародавньої Греції і Стародавнього Риму.

Антропогенез - біологічна еволюція людини.

Антропоцентризм - погляди, відповідно до яких людина - центр і вища мета світобудови.

Апокрифи – твори християнської літератури, які не входять до біблійного канону.

Архаїка (у перекладі – стародавній) - ранній період у розвитку давньогрецького мистецтва полісного періоду (VII-Vст. до н.е.).

Архітектурний ордер - певне сполучення колон і перекриття і їхня художня прикраса, у Стародавній Греції склалося три таких ордери: доричний, іонічний і коринфський.

Бароко - стиль у європейському мистецтві у XVI-XVIII ст., характерна пишність, парадність, яскравість кольорів, контрастність; в архітектурі - розмах, використання складних криволінійних форм, створення ансамблів; у живопису - парадні портрети, у музиці - поява опери.

Братства - національно-релігійні і просвітительські громадські організації при православних церквах; організовували школи, друкарні.

Ваганти - бродячі студенти, школяри, у їхньому середовищі складається вільнодумна латиномовна поезія.

Васалітет - система особистої залежності одних феодалів (васалів) від інших (сеньйорів).

Вертеп – український народний ляльковий театр.

Вівтар - у християнських храмах - столи (престоли) для вчинення таїнства; також називають усю східну частину храму, відділену особливою перепоною, а в православних храмах із XV ст. - іконостасом.

Геліоцентрична система - уявлення про структуру Сонячної системи, відповідно до якого Земля обертається навколо своєї осі та навколо Сонця, нарівні з іншими планетами (Геліос - давньогрецький бог Сонця), склалося в епоху Відродження.

Геоцентрична система (Птолемеєва система) - виникле в давньогрецькій науці уявлення , що зберігалося до Відродження, про центральне положення Землі у Всесвіті (Гея - богиня Землі в древніх греків).

Глаголиця – давньослов'янська абетка, спеціально розроблена Кирилом для слов'янських мов.

Готика – стиль у європейському мистецтві XII –XVI ст., головний тип архітектурних споруд – собор із стрілчастими арками.

Догмат - положення, яке не підлягає сумніву і критиці.

Елінізм - період в історії, початок якому поклали завоювання Олександра Македонського, а кінець - римські завоювання (IV-Iст. до н.е.).

Еклектика - механічне з'єднання різнорідних поглядів, теорій, стилів, художніх елементів.

Єресі - у християнстві: напрямки, що відхиляються від офіційної церковної доктрини.

Єпископ - глава церковно-адміністративної одиниці.

Замок - укріплене житло феодала, спочатку вежа (донжон) оточувалася стінами, ровом, пізніше стали зводити складні комплекси будівль.

Зікурат - культова споруда в Месопотамії у вигляді ступінчастої піраміди, на верхній площадці якої будували храм.

Звіриний стиль - стиль у декоративному мистецтві ранньої залізної доби, зображення тварин або частин їхнього тіла для прикраси зброї, предметів побуту тощо.

Ідеалізм – загальна назва філософських напрямків, які стверджують, що дух, свідомість, мислення – первинні, матерія, природа – вторинні.

Ієрогліфи - рисункова словесно-складова система письма у Стародавньому Єгипті, а також у китайській, японській писемності.

Імпресіонізм – від французького “враження”, напрямок в мистецтві останньої третини XIX – початку XX ст., склався у живопису, стверджував красу повсякдення, розробив особливу систему зображення світла та кольору.

Канон (у перекладі - правило) - правила, що мають обов'язковий характер - у релігії, в образотворчому мистецтві.

Капела - каплиця, невелика окрема споруда або помешкання в храмі, звідси друге значення - хор співаків.

Капітель – прикрашена частина колони, що вінчає її.

Кирилиця - давньословянська абетка, що виникла на основі грецького алфавіту з додаванням декількох літер для неіснуючих у грецькій мові звуків.

Класика - період вищого розквіту давньогрецького мистецтва (V-I ст. до н.е.).

Класицизм - стиль і напрямок у мистецтві у ХVII-поч. XIX ст., звернення до античної спадщини як до норми й взірця, зв'язаний із Просвітництвом.

Клинопис - система письма, знаки якої складаються з клинчастих рисочок (знаки видавлювалися на глині), словесно-складове письмо.

Клір - служителі християнського культу, духівництво; від слова “жереб”, тому що в перших християнських общинах посадових осіб вибирали за жеребом.

Комедія дель арте - перший професіональний європейський театр епохи Відродження, комедія масок.

Комуна - міська община, що має права самоврядування

Конфесія - об'єднання людей за ознакою спільних: віри, обрядів і організаційної структури.

Кордоцентризм - “філософія серця”, характерна для Г.Сковороди; визнання рівних можливостей розуму, інтуїції, емоційної сфери в процесі пізнання.

Коренізація – політика Радянського уряду у 20-і роки, спрямована на підтримку культури “корінних” національностей у радянських республіках.

Космологія – вчення про Всесвіт.

Кроманьйонець - викопна людина сучасного фізичного типу, Homo sapiens, місце перших знахідок - грот Кро-Маньйон у Франції.

Культ - певні дії (спів, читання текстів, танці, жертвоприношення тощо), у яких виявляється релігійне поклоніння.

Культурний натуралізм – концепція розвитку культури, згідно з якою культура розвивається за тими самими законами, що природа.

Лінійна перспектива - спосіб зображення просторових фігур на площині, що використовується в образотворчому мистецтві для створення ілюзії простору.

Літопис - історичний твір, що описує події за роками.

Магдебурзьке право - одна з найбільш відомих правових систем міського самоврядування в середні віки.

Магія – чаклунство, обряди, пов'язані з вірою в надприродну здатність людини впливати на інших людей, природу.

Макіавелізм - позначення політики, що зневажає мораль.

Мануфактура - капіталістичне підприємство, засноване на поділі ручної праці.

Матеріалізм – філософський напрямок, який виходить з того, що світ матеріальний, існує незалежно від свідомості, матерія первинна, вічна.

Мегаліти (у перекладі - великі камені) - найдавніший вид монументальної кам'яної архітектури, її різновиди: менгіри (вертикально поставлені величезні камені), дольмени (два вертикальних камені, перекриті третім), кромлехи (розташовані колом камені).

Мікролітична техніка (мікроліт - маленький камінь) - виготовлення з кременю невеликих пластин, що використовувалися як свого роду “леза”.

Міфологія - сукупність міфів - розповідей про богів, героїв, у яких відбиті фантастичні уявлення людей про світ, природу, власне людину.

Модернізм - узагальнена назва нових напрямків у мистецтві і літературі, що виникли наприкінці Х1Х - початку ХХ ст. (кубізм, дадаїзм, сюрреалізм, футуризм, експресіонізм, абстракціонізм і т.д.).

Монотеїзм - єдинобожжя, віра в одного бога.

Натурфілософія – філософія природи, в Стародавній Греції – перша форма філософії взагалі, стихійно матеріалістичний напрямок.

Новела - різновид оповідання, відрізняється чіткістю сюжету, відсутністю описовості.

Нуклеус - кам'яна заготовка, проміжна при виготовленні кам'яних знарядь; каменю додавали форму циліндра, від якого потім відщеплювали пластини.

Пантеїзм - напрямок у філософії, коли Бог трактується як світовий закон; обожнювання природи.

Пантеон - храм усіх богів у Стародавньому Римі; сукупність усіх богів у политеїстичній релігії.

Папірус - матеріал для письма, що виготовлявся у давнину із рослини з такою ж назвою.

Парсуна (перекручування слова “персона”) - твір портретного живопису, що ще зберігало прийоми іконопису.

Плафон - стеля, прикрашена живописом або ліпниною.

Поліс - форма державного ладу, місто-держава.

Політеїзм –багатобожжя, віра в багатьох богів.

Просвітництво - епоха в культурному розвитку європейських держав у XVIII ст., її провідний філософський напрямок - раціоналізм.

Протестантизм - один з напрямків у християнстві, сукупність церков, що відокремилися від католицтва під часі Реформації.

Раціоналізм (від грецького - розум) - філософська система, стрижень якої - віра в можливості людського розуму.

Реалізм - напрямок у художній культурі, правдиве, об'єктивне відображення дійсності, особлива його форма - критичний реалізм.

Романський стиль – умовна назва стилю, який склався в період раннього середньовіччя X-XII ст., архітектурі властивий кріпосний характер (замки, монастирі, церкви).

Романтизм - ідейний і художній напрямок у духовній культурі,відбив розлад між ідеалом і реальною дійсністю, звідси - ідеї безмежної волі, пафос особистої незалежності, героїчного протесту, характерний інтерес до національного минулого, нерідко його ідеалізація.

Синтез мистецтв - 1) сполучення різних видів мистецтва, що веде до багатобічного впливу (наприклад: спектакль - синтез режисерського, акторського, письменницького мистецтва); 2) виникнення нових форм і жанрів мистецтва на основі класичної культури і нових технічних можливостей (наприклад, на початку століття - кінематограф, зараз – комп'ютерна графіка),

Синкретизм – Нерозчленованість, злитість, характерні для початкового, нерозвинутого стану будь-якого явища.

Сонет - особлива форма ліричного вірша з 14 рядків.

Соціалістичний реалізм – художній метод, який у СРСР був оголошений єдиним і обов'язковим для радянської літератури.

Соціогенез - процес формування людського суспільства.

Схоластика - збірна назва середньовічної філософії, пізніше виникло переносне значення - відірвані від життя, марні міркування.

Теологія - богослов'я, сукупність релігійних доктрин про сутність і дію бога.

Тоталітаризм - форма державного ладу, що характеризується відсутністю демократичних свобод і повним (тотальним) контролем держави над усіма сферами життя суспільства.

Тотемізм – вид первісних вірувань, віра в тварину, рідше рослину – предка рода.

Трубадури - поети-співаки в Провансі (Франція), оспівували рицарські подвиги і кохання.

Українізація – радянська політика, спрямована на створення української освіти, формування кадрів української інтеліґенції, розвиток українського мистецтва, підтримку культури національних меншин.

Утопічний соціалізм - вчення про ідеальне суспільство, яке засноване на загальній рівності, праці і суспільній власності.

Фреска - одна з технік стінних розписів, живопис по мокрій штукатурці фарбами, розведеними на воді.

Фетишизм – віра в надприродні властивості матеріальних речей.

Форум - площа в центрі Риму, центр суспільного, політичного, релігійного життя.

вгору