БІОГРАФІЯ ПИСЬМЕННИКА У ФОРМУВАННІ ДУХОВНОГО СВІТУ ШКОЛЯРА

А.М.Фасоля

Розбудовуючи нову школу, в центрі якої буде стояти особистість учня, ми, учителі, науковці, повинні усвідомити, що ця прекрасна і благородна мета так і залишиться голою декларацією, якщо не будуть враховані інтереси, зацікавлення, цінності учня як рушійна сила його розвитку. Формування ціннісних орієнтацій особистості - чи не найголовніша ланка у процесі розвитку її духовного світу. Причому формування не як механічне накидання, менторське проповідування нехай і правильних, але не особистісних для учня цінностей. Рушійною силою розвитку цінності стають тільки тоді, коли створені самою особистістю. Але перший крок до цього - це справді засвоєння цінностей родини, роду, нації, людства. І завдання вчителя - ввести свого вихованця у цей світ цінностей.

«Виховання - це введення людини у систему цінностей», стверджує О.Вишневський (Рідна школа. -1997. -.?7-8. -С.З). Для учителя літератури це насамперед система цінностей письменника і його героїв. Тому, знайомлячи школярів з біографією митця, акцентуємо увагу не на іменах, датах, назвах, а на проникненні у його духовний світ: чим жив автор твору, чим дорожив, які ідеї проповідував і як сам служив їм, яке місце в ієрархії займали такі необхідні нам, українцям, риси характеру, як почуття обов?язку, честь, гідність, патріотизм, сила волі.

Роботу розпочинаємо з добору відповідного фактичного матеріалу (спогади самого автора і про нього, автобіографічні твори, художні полотна, в яких авторське «я» і «я» ліричного героя фактично нерозривні). Матеріал цей використовуватиметься не тільки (і не-стільки!) на першому, «біографічному», уроці.

Красномовний факт з біографії П.Тичини, коли він, аби не брати участі у прийнятті закону про добровільний вибір мови навчання, йде у відставку з посади Голови Верховної Ради (засідання, звичайно ж, відбулося і без нього, і всі проголосували «за», хоча протестували проти прийняття закону і Рильський, і Сосюра, і Малишко, і Бажан), може бути використаний і на першому уроці, але тільки після аналізу поезій збірок «Сонячні кларнети», «Плуг», «Замість сонетів і октав». Як свідчення трагічного роздвоєння поетової душі будуть сприйняті десятикласниками слова із щоденника свого запису від І серпня 1920 року: «Останніми часами я все більше і більше задумуюсь над дилемою: партійний я чи безпартійний? На бісового батька я видрукував «Замість сонетів»? Замість одходу од анархії вийшов одхід до заячої філософії».

Уривки із «Зачарованої Десни», «Щоденника» також будуть доречними як при ознайомленні з біографією О.Довженка, так і при аналізові самого твору: «й син свого часу і весь належу сучасникам своїм»; «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє»; «Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя»; «У всьому людському я хочу шукати красу, тобто істину»; «Тільки велика мета народжує великі характери» та інші.

І шкільна практика, і аналіз методичних посібників, підручників свідчать, що проникнення в духовний світ як основна мета при ознайомленні з життєвим шляхом письменника завойовує все більше прихильників. Примітним явищем серед інших (хоча, на жаль, ще не повсюдно поширеним) є подача біографічного матеріалу про письменника у формі спогадів про нього, уривків із щоденників.

Врешті і весь урок можна побудувати на аналізі такого матеріалу. Так, без перебільшення можна сказати, що чи не весь Улас Самчук на сторінках його спогадів «На білому коні» та «На коні вороному». Тут і рід його (і пам'ять письменника про нього аж до прапрадідів!), тут і беззавітна любов до свого рідного краю («Дермань для мене центр центрів на планеті»), і прагнення ділом прислужитися йому («Я тому письменник, що відчуваю обов’язок перед народом»). Слова автора «Волині» про те, що «вглиблюватися в своє життя і шукати причин свого призначення» було «прикметою думання», підштовхнуть одинадцятикласників до роздумів про своє призначення, а після ознайомлення з віхами життєвого шляху юнацька теза У.Самчука «... я волів бути знищеним у боротьбі. У спротиві. А не в покірному животінню на краю життя» буде сприйнята не як голослівна декларація, а як підтверджений усім життям девіз. Як і роздуми про сутність українського національного характеру, його хиби й втрати (...денаціоналізація «забрала не лишень мову, але також живу душу, зруйнувавши характер, викрививши почуття і затьмаривши свідомість»), пошуки відповіді на запитання: хто ж у цьому винен? («Ніхто й нічого нам не завинив! Завинили ми самі! Завинив передусім я!»; «...рабом є не тільки той, хто кориться, а й той, хто неволить до покори»). У спогадах і характеристики інших народів, інших систем: на Заході У.Самчук «виразно зрозумів, що свобода - це... модальна незалежність духа... Вільний тільки той, хто перемагає хаос. В дусі, в мисленні, в діянні...»; більшовицька система підірвала в людині «потребу самостійної ініціативи... зводячи все до інтересів дрібного щоденного побуту в боротьбі за хліб, за речі, за мешкання, за місце в черзі».

А ще спогади, як і все життя автора, пронизані незламною вірою в незнищенність рідного народу, в його велике майбутнє:

«Ми вложені творчою силою в течію космосу, як мандрівна невблаганність життя... Наше особливе місце залишається за нами далі. Без огляду на час, на місце, на умови».

Важливим етапом роботи є добір запитань, які повинні допомогти учням краще зрозуміти письменника.

Наскрізними, незалежно від персоналій, повинні стати, на нашу думку, запитання:

Якою бачив мету свого життя поет (прозаїк, драматург)? Які риси характеру допомогли йому досягнути її? Назвіть риси характеру, які вам найбільше сподобались (в середніх класах).

Охарактеризуйте духовний світ письменника: мета його життя, ідеал, уявлення про щастя; яке місце в ієрархії цінностей займають почуття честі, гідності, обов’язку, патріотизму? Чи має ця людина розвинену національну свідомість? Що значить для неї Україна і що вона зробила для України? Чи розвинена у неї воля, це людина дії чи бездіяльний мрійник-ідеаліст? (у старших класах).

Те, що саме ці запитання повинні бути визначальними при ознайомленні з біографією письменника, а не механічне заучування дат, імен (так звана хронологічна таблиця, що і досі побутує в школах/, учням слід наголошувати постійно і настійно. Варто запропонувати їм і пам'ятку для роботи над біографією письменника.

І. Читаючи біографію письменника чи слухаючи розповідь учителя про нього, пам’ятай, що найголовнішим твоїм завданням є зрозуміння духовного світу митця.

2. Охарактеризувати духовний світ письменника - це насамперед:

- з'ясувати мету його життя, розуміння щастя, уявлення про ідеал;

- визначити, чи мала ця людина розвинену національну свідомість: що значила для неї Україна і що вона зробила для України;

- назвати риси характеру і з'ясувати, яке місце серед них займали почуття обов'язку, честі, гідності, патріотизму; чи розвинена воля; це людина дії чи бездіяльний ідеаліст-мрійник?

3. Конспектуючи прочитаний чи прослуханий матеріал біографії, розподіляй його за схемою:

а) загальна характеристика особистості письменника;

б) основні дати, факти життя і творчості;

в) духовний світ письменника (відповіді на запитання п. 2 у довільній формі).

4. Для характеристики духовного світу письменника використовуй спогади, автобіографічні матеріали, роби виписки з них.

І, нарешті, наведемо як приклад запитання, що стосуються конкретного письменника (у даному випадку Уласа Самчука):

1. Що було домінантою характеру Уласа Самчука з дитинства і до зрілих літ? Про що він мріяв? Чого прагнув?

2. Чи сприяли обставини формуванню особистості майбутнього письменника? Розкажіть про найближче оточення хлопця. Хто й що в дитинстві справило на нього найбільший вплив і чому?

3. Чому У.Самчук прагнув вирватися з села? Які риси характеру допомогли юнакові здійснити задумане?

4. Чому він тікав на Захід, а не на Схід?

5. Що дало хлопцеві знайомство з Заходом? Що найбільше цінував він там?

6. Як оцінює письменник український національний характер, думки, душу, прагнення українців? Як ви гадаєте, що відчував письменник, пишучи про українську людину?

7. Що, на думку У.Самчука, найбільше спричинилося до деформування українського національного характеру?

8. Чому, незважаючи ні на що, він вірив у майбутнє українського народу?

9. Як автор спогадів характеризує ментальність інших народів: чехів, поляків, росіян? Якими словами можна схарактеризувати його ставлення до них?

10. Чи можна духовний світ У.Самчука назвати гармонійно розвиненим?

11. Чи можна стверджувати, що це український національний характер? Свою відповідь обґрунтуйте.

12. До якого типу (за класифікацією М.Шлемкевича) його можна віднести: «старосвітськй поміщик», «сковородинська людина», «гоголівська людина», «шевченківська людина» ?

Зрозуміло, що пропонований шлях значно складніший від традиційного, уже згаданого. Але якщо справді головна мета вивчення літератури, як, врешті, і будь-якого іншого предмета в школі - «розвиток у кожної дитини здібностей до створення громадських і особистих цінностей» (Гончаренко С. Виступ на загальних зборах АПН України 28.01.1997р. // «Педагогічна газета» . -1997.-?2), то іншого шляху досягнення цієї мети, крім входження в систему цінностей, духовний світ письменника та його героїв, немає.

вгору