Розпрягайте, хлопці, літаки:
Хай-но спочивають, роботящі.
Гарно воно в небі,
а таки
Вдома, на землі, їй-богу, краще.
 
Накричавсь до хрипу шлемофон.
Нагулись мотори до агоній...
Може б, хто згадав хоч упівтон
Давню: «Розпрягайте, хлопці, коней»?
 
...Тихий вечір травами котив.
Льотчикам натомлено дрімалось.
Старший спогадав старий мотив,
Молоді крилом прилаштувались.
 
А один замислено мовчав,
Оповитий маренням, як димом.
Щось йому далеке ув очах
Засвітило нетутешнім дивом
 
Так, немов зійшлись усі віки,
Стали округ пісні в оболоні.
...Паслися, мов коні, літаки.
Наче літаки, летіли коні.