Так, ми впевнені люди, і так буде завжди. Віктор Медведчук1 Характерною прикметою особи Віктора Медведчука є самозакоханість у власну персону - це проявляється в усьому: манері поводитись, говорити, давати інтерв'ю, навіть позувати перед об'єктивом. Дуже характерним у цьому плані є розлоге інтерв'ю В.Медведчука газеті „Факты" від 28 квітня 2000 року. Це був час, коли об'єднані есдеки нещадно критикували уряд Ющенка-Тимошенко, який, за їх задумом, мав піти у відставку до червня. Одним із головних кандидатів на посаду прем'єра тоді розглядався саме Віктор Медведчук. Тому інтерв'ю мало готувати відповідний грунт та сприяти створенню позитивного іміджу В.Медведчука в українському суспільстві. Очевидно для того, щоб випередити можливих критиків із табору'політичних опонентів, в інтерв'ю не. оминалось багато гострих і неоднозначних питань. На запитання журналіста Олени Шеремети: „Що приховує лідер СДПУ(о)?", В.Медведчук відповів: „Приховувати доводиться лише одне - дуже хочу, щоб наша партія прийшла до влади". Незрозуміле: навіщо приховувати очевидні речі? Таке прагнення є нормальним для будь-якої серйозної політичної партії, бо для чого тоді її створювати? Це перше. І друге: про нестримне прагнення В.Медведчука до влади і без того всім відомо. Віктор Медведчук розповів, що одяг свій вибирає винятково самостійно і надає перевагу „костюмам італійського кутюр'є Бріоні (в якого, як зазначає кореспондент, одягаються найбагатші люди світу), сорочки і краватки намагаюсь купувати у нього ж". У сімейних стосунках і житті В.Медведчук вважає себе „людиною порядною і добросовісною". Що стосується витрат власних доходів, які обчислюються мільйонами, то В.Медведчук відповів: „У мене є партія і мій депутатський округ, де я-витрачаю дуже багато особистих коштів". Крім цього, всі отримані в Україні доходи, починаючиз 1995 року, В.Медведчук декларує. „Напевно, це нескромно, - продовжує В.Медведчук, - але в особистих потребах я себе не обмежую. Якщо би мені потрібна була яхта, я міг би її купити. Але вона мені без потреби, як і літак. В тих структурах, до яких я маю відношення, є свої літаки, і коли мені буває потрібно куди-небудь полетіти, я можу ними скористатися на законних підставах, як і будь-яким іншим видом транспорту". Тут же Віктор Володимирович підкреслює: „Пільгами народного депутата для безоплатного проїзду в транспорті ніколи не користувався". Ще б пак, коли є власні літаки і „мерси", то навіщо автобуси і поїзди? - А на Кіпр або, наприклад, на Канари ви можете махнути не задумуючись? - запитала журналістка. І Віктор Медведччук відповів: - Та хоч кожен день, якщо є час, причому на чартерному рейсі. Посудіть самі: якщо я задекларував такий дохід, то невже не можу дозволити собі Канари або новий „шестисотий Мерседес"? Та хоч кожного місяця! Але мені це непотрібно. А ось на Кіпр я їжджу відпочивати, оскільки дуже люблю цю країну. Більше того, у мене там є у власності квартира... Якихось дві з половиною години в літаку - і ти на Кіпрі! Кореспондент львівської газети „Високий замок" Олена Лань, яка побувала на Кіпрі, в публікації від 6 липня 2001 року висловила небезпідставну думку, що, крім В.Медведчука, квартири у комфортабельному будинку Сольферіно, що у курортному місті Лімасол, мають відомі в Україні особи: Лобановський, Кравчук, Суркіс, Пустовойтенко. Перевірити цю інформацію журналістці не вдалося - тамтешні компанії, що торгують нерухомістю, свято бережуть таємниці своїх клієнтів. Але, як вияснила журналістка, „у Сольферіно - прекрасні квартири із зимовими садами і чудовим краєвидом на Середземне море". Проте не лише курортами, чудовим серед-земноморським кліматом, золотими піщаними пляжами і ніжною прозорою водою славиться острів кохання, як називають Кіпр із давен. Адже тут, за легендою, народилася давньогрецька богиня кохання і краси Афродіта. Кіпр - це ще й одна з найбільших офшорних зон світу, де іноземці мають можливість реєструвати компанії, щоб суттєво зменшити прес оподаткування у себе на батьківщині. Остання обставина притягує на Кіпр підприємців більше, ніж море і пляжі. Особливо популярним Кіпр став серед бізнесменів із країн СНД - на острові постійно мешкає близько 30 тисяч російськомовних людей, у яких є тут свої радіоканали і своя російська преса. Сюди з концертами приїжджають відомі російські артисти. У час, коли на Кіпрі перебували львівські журналісти, у п'ятизірковому готелі міста Лімасол зупинився Розенбаум. Він мав дати концерт для російськомовних. Відпочиваючи на Кіпрі, бізнесмени вирішують немало своїх фінансових справ не лише на острові, а й у сусідніх Лівані, Єгипті й особливо Ізраїлі, куди з'їздити вже стало звичним. Але чи не найпоказовішою стала відповідь Віктора Медведчука на запитання: - Ви родом з Красноярсьмзго краю Росії. Чи вважаєте ви, що, запишись ви там, ваша політична кар'єра склалася б зовсім по-іншому? Не роздумуючи, В.Медведчук відповів: - Хто знає, може, я вже давно був би головою Держдуми. Ось так, ні менше - ні більше. Очевидно, що Віктор Володимирович вважає: керувати державами - його покликання. А якби В.Медведчук народився у США, то невже Біл Клінтон і Джордж Буш не стали б президентами? А якби в Ізраїлі? Там теж все було б по-іншому? Мабуть, що ні. Там відразу ж поцікавилися б і батьками, і минулим, і справжніми його заслугами, і текстами дисертацій „не останнього юриста" і багато іншим. До речі, кіпрська квартира відкриває заморські перспективи - з часом може стати і президентом Кіпру. Не дивно, що Віктора Володимировича застерігали від захворювання на нарцисизм - самохизування, ваду, характерну для людей самозакоханих, амбітних і владолюбних, у яких відсутнє почуття самокритики. Вираз цей тісно пов'язаний із назвою квітки „нарцис", яка першою розквітає напровесні і при відсутності зелені хизується на тлі сірих клумб. Але час нарцисів швидкоплинний - їм на зміну незабаром приходять піони і троянди, набагато приємніші і корисніші людям квіти.   ------------------------------------------------------------------------ 1. Високий замок. - 2001. - 7 грудня.