ГОЛГОФА
 
Це страшно, як людину розпинають, 
Не йнявши віри їй, що Бог вона; 
Плювками прибивають до хреста 
Невинну душу, генієм пойняту. 
 
А ще страшніше, як знімають ката 
З охрестя справедливої ганьби, 
Навколішки стоять довкруг мерця 
І ждуть в мольбах, що він от-от воскресне.. 
 
Одна голгофа споконвік була:
Розбійник і творець висіли поруч, 
І в темряві не розрізняли їх. 
 
Та ми повинні бачити при світлі, 
Де вбитий Бог, а де всесвітній хам, 
Що перед смертю розпинав народи.