* * ** * *
 
Ще днів моїх багато за горою, 
За зорями в небесній глибині. 
Все, що було, згубилось уві сні, 
Лиш те, що буде, володіє мною. 
 
Опалене жагою вогняною, 
Чуття будущини живе в мені. 
В моєму серці, наче в стремені, 
Нога часу з острогою тугою. 
 
Та є на світі лагідна рука, 
Яка в мої думки і сподівання 
Вливається, як в озеро ріка. 
 
Вона дає моїй душі сіяння 
І дбає, щоб не згаснула зарання 
Відлита в слові кров моя дзвінка.