Цей випадок згадує арабський історик аль-Ісхакі: “Розповідають люди, гідні 
  довіри (але тільки аллах всезнаючий і всемогутній, і всемилостивий, і не 
  спить), що був у Каїрі багатий чоловік, але такий великодушний і щедрий, що 
  роздав геть усе, крім батьківського дому, і мусив працею заробляти собі на 
  хліб. І гарував так тяжко, що одного вечора під смоквою у його садку зморив 
  його сон. І побачив він уві сні омивану водою людину, яка вийняла з рота 
  золоту монету й сказала йому: “Твоє щастя в Персії, в Ісфагані; іди й знайди 
  його”. Вранці він прокинувся і подався в довгі мандри, наражаючись на 
  небезпеки пустель, кораблів, піратів, язичників, хижих звірів та людей. 
  Дістався він врешті до Ісфагана, якраз коли запала ніч, і вклався спати у 
  дворику перед мечеттю. Біля мечеті стояв дім, і з волі аллаха всемогутнього 
  ватага злодіїв пройшла повз мечеть і вдерлася до будинку. Люди прокинулися від 
  злодійського наскоку і почали волати на поміч. І кричали, доки не прибув 
  начальник сторожі зі свої ми людьми і розбійники не втекли через дах. 
  Начальник звелів обшукати мечеть і при ній знайшли чоловіка з Каїра, 
  відлупцювали бамбуковими кийками мало не до смерті. Опритомнів через два дні у 
  в'язниці. Начальник звелів привести його і запитав: “Хто ти і звідки?” Той 
  відповів: “Зі славного міста Каїра, а моє ім'я Мухаммед аль-Магрібі”. 
  Начальник спитав його: “Що привело тебе до Персії?” Чоловік вирішив казати 
  правду і мовив: “Якась людина явилася мені уві сні й сказала прибути до 
  Ісфагана, бо тут мене повинно чекати щастя. Я вже в Ісфагані і бачу, що тим 
  обіцяним щастям, певно, і є кийки, якими ти мене так щедро почастував”. 
  На ті слова начальник сторожі зареготав, аж стало видно зуби мудрості, а тоді 
  сказав: “Дурний і марновірний чоловіче, мені тричі снився дім у Каїрі, а за 
  ним садок, а в садку сонячний годинник, а за сонячним годинником смоква, а за 
  смоквою джерело, а під джерелом скарб. Та я і на крихту не повірив тій брехні. 
  А ти, поріддя ослиці й демона, плуганив з міста до міста, ваблений лише вірою 
  в свій сон! Щоб я тебе більше не бачив у Ісфагані. Ось тобі монета і забирайся 
  геть”. 
  Чоловік взяв монетку й повернувся додому. Там з-під джерела в садку (яке 
  снилося начальнику варти), він викопав скарб. Так Всевишній благословив його, 
  винагородив і підніс. Аллах щедрий і незбагненний.