Коли до губ твоїх лишається півподиху,
      Коли до губ твоїх лишається півкроку -
      Зіниці твої виткані із подиву,
      В очах у тебе синьо і широко.

      Щось шепчеш зачаровано і тихо ти,
      Той шепіт мою душу синьо крає.
      І забуваю я, що вмію дихати,
      І що ходити вмію забуваюю

      А чорний птах повік твоїх здіймається
      І впевненість мою кудись відмає.
      Неступленим півкроку залишається, 
      Півподиху у горлі застряває.

      Зіниці твої виткані із подиву,
      В очах у тебе синьо і широко,
      Але до губ твоїх лишається півподиху,
      До губ твоїх лишається півкроку.