ГIМНГiмн
Замiсть пролога
 
Вiчний революцйонер - 
Дух, що тiло рве до бою, 
Рве за поступ, щастя й волю, 
Вiн живе, вiн ще не вмер. 
Нi попiвськiї тортури, 
Нi тюремнi царськi мури, 
Анi вiйська муштрованi, 
Ні гармати лаштованi, 
Нi шпiонське ремесло 
В грiб його ще не звело.
 
Вiн не вмер, вiн ще живе! 
Хоч вiд тисяч лiт родився, 
Та аж вчора розповився 
I о власнiй силi йде. 
I простується, мiцнiє, 
I спiшить туди, де днiє;
Словом сильним, мов трубою 
Мiлiони зве з собою,- 
Мiлiони радо йдуть, 
Бо се голос духа чуть.
 
Голос духа чути скрiзь:
По курних хатах мужицьких,
По верстатах ремiсницьких, 
По мiсцях недолi й слiз. 
I де тiльки вiн роздасться, 
Щезнуть сльози, сум, нещастя. 
Сила родиться й завзяття 
Не ридать, а добувать, 
Хоч синам, як не собi, 
Кращу долю в боротьбi.
 
Вiчний революцйонер - 
Дух, наука, думка, воля - 
Не уступить пiтьмi поля. 
Не дасть спутатись тепер. 
Розвалилась зла руїна, 
Покотилася лавина, 
I де в свiтi тая сила, 
Щоб в бiгу її спинила, 
Щоб згасила, мов огень, 
Розвидняющийся день?