САМІЙЛО НЕМИРИЧ, АВАНТУРНИК,
      ПОСАДЖЕНИЙ ЗА ГВАЛТ У ВЕЖУ,
      САМОМУ СОБІ 

      вчора був ти герой одягався у плащ
      їздив кіньми і саньми співав пияцьки
      нині сівши у вежу ридай пропащ
      згвалтувавши дівча що розносило пляцки

      може сп'яну а може скосив тебе шиз
      я не бачу причин для такого лайдацтва
      тож лежи в ланцюгах лунко кинутий вниз
      ти що пив і гуляв і мав купу багацтва

      мав півміста друзяк і півміста курвів
      розважався магнацьки цицьки мав і цяцьки
      та знеславив себе і родину і львів
      і дівча і курвів і вітчизну і пляцки

      ти тепер найостанніший князь волоцюг
      за невинне дівча що не з'їло б і муху
      цокоти у пітьмі і лижи свій ланцюг
      і лежи мов лантух окаянний свинтуху

      недостоєн єси щоб кишки твої псам
      запитає суддя та не в янка чи в яцка
      а у тебе хоча ти не відаєш сам
      чи дівчини хотів чи хотів її пляцка

      чи кохання хотів що неторкане ще
      пропливає над ринком де рила і туші
      ну бо що це за світ і куди він тече
      коли в ньому лиш тюрми і вежі й катуші

      якось так воно все у глибокій дірі
      і на Бога на чорта те личенько біле
      от хіба що лишень упирі і щурі
      і на цьому амінь Бідолашний Дебіле