КОЗАК ЯМАЙКА
      о скільки конику-братику крутих чудасій на світі
      дивився б допоки круки не вип'ють очей а мало
      по сей бік багама-мама по той бік пальми гаїті
      і вежі фрітауна бачу як вийду вночі з бунгало

      і так мені з того гризько що вицвіли всі шаровари
      якого лисого чорта з яких попідземних фаун
      та й зрадили нас у битві морські косарі корсари
      а батько ж хотіли взяти отой блаженний фрітаун

      а там тринадцять костьолів і вічна війна з амуром
      а ще тринадцять безодень де срібло-злото коморне
      дівчата немов ліани нечутно ростуть за муром
      і хочеться їм любитись а їх зодягли у чорне




      кружаю тепер сивуху надвоє з піратом діком
      кажу йому схаменися кажу покайся паскудо
      невже коли ти з європи то вже не єси чоловіком
      якого хріна продався за тридцять гнилих ескудо

      а дік то химерна штучка плекає папугу пугу
      плеще мене позаплічно заламує руки в горі
      оце тобі лицар з лугу осьо тобі зелепугу
      to be or not to be каже і булькає I'm sorry

      невільницю каже маю зі шкірою мов какао
      купи сизокрилий орле маркотно ж без господині
      город засівати не конче прицмокує так лукаво
      город на ній проростає тютюн ананаси дині
      наплодиш каже козацтва припнеш усіх до коша
      тільки ж ярму не дається шия моя душа

      та вже його і не чую плюю на плюгаву супліку
      конику мій невірнику апостоле мій хома
      піду на зорю вечірню
      зріжу цукрову сопілку
      сяду над океаном
      та вже мене і нема