Щоб Горобців шкодливих настрашити, 
Вигадливий Хазяїн взяв
Солом'яного Діда приладнав 
Та ще й з лозиною, неначе хоче бити;
Горобчики сміються у кутку,— 
Вони, пройдисвіти, дознались, 
Що то химера, не злякались 
І шкоду роблять у садку.
— Чи вам обридло в світі жити? — 
Озвавсь Пацюк.— Он Дід стоїть. 
Лозиною вас хоче бить, 
Тікайте швидше, дуросвіти! —
А Горобці кричать: — Найшов дурних! 
Ми бачили ще не таких:
У панському саду стояли генерали — 
Та й тим на голову сідали,
А се солом'яник... Не боїмось,
Під носом пурхаєм і сміємось.
 
Такі Діди і між людьми бувають, 
І нічогісінько не помагають;
А час би людям перестать
Солом'яного Діла пхать
І тільки горобців смішити;
Тепер не пугалом добру навчать,
Нам треба іншого бажать — 
Живого слова правди і просвіти.
[1891]