Обминувши луг, що вкрився міддю, 
Слід до хати губиться в бору. 
В хаті пахне парене обіддя, 
Сік густий покрив кору.
 
На корі зі мною стельмах сивий, 
Поруч шпиці віялом лягли. 
Ми майструєм, щоб шляхи щасливі 
Під колесами гули.
 
У роботі дні пливуть чудові, 
І надвечір я іду щодня 
В гомінкі бори соснові, 
Де живе моя рідня.
 
Де живуть майстри хороші, чесні, 
Вуглярі, і теслі, й дьогтярі.
Серед них мої проходять весни 
І розмови до зорі.
 
Небагато літ прожив на світі 
У краю лісів, озер і трав. 
Там навчився я людей любити
І чудовий світ пізнав.
 
Може, тим без пісні я не можу
Працювати, жити навіть дня, 
Що округ земля моя хороша, 
А на ній — моя рідня!