“КУВАЛА ЗОЗУЛЯ” 
Муз. Ірини Білик 
Сл. Федора Млинченка
 
Кувала зозуля у мрійне світання. 
Чарівний той ранок — мов зніжений сон 
Довіку на віки — взаємне кохання, 
Солодкий цілющий бажаний полон. 
Щастя лебедем летіло 
Та на хмару білу сіло, 
Відпочило і грозою пролилось. 
Щастя лебедем летіло, 
Зупинитись не посміло, 
Зимно скоро літо відійшло. 
Кувала зозуля для нас на світанку, 
Запав її голос у серце обом. 
Солодке бажане довічне кохання 
На нас накотилось замріяним сном 
Щастя лебедем летіло, 
Не чекав того невміло, 
Доторкнувся і від себе відштовхнув. 
Щастя лебедем летіло, 
Зупинитись не посміло, 
Зимно скоро літо відійшло. 
*** 

“ГОДІ ВЖЕ” 
Муз. Ірини Білик 
Сл. Федора Млинченка
 
Не тримай мене більше в долонях, 
Не тримай, не тримай. 
Годі вже, набулась я в полоні, 
Годі вже, годі вже! 
Ще весна, але сніг на світанку 
Замете кожне слово і крок. 
Я піду, мало часу до ранку, 
Не згуби мій терновий вінок! 
Приголуб ти мене поцілунком 
Ще хоч раз, тільки раз. 
Лився біль мій отруєним трунком 
до кохань і образ. 
Досить вже, через дні через ночі 
Все мине, наче сни відлетить 
Загасити я вогнище хочу, 
Бачиш, попіл за вітром летить. 
Годі вже, годі вже… 
Пізно вже, слів твоїх я не чую, 
Годі вже, ти прости 
В серці сум, але я не жалкую, 
Не тримай, відпусти! 
Хтось мені, мов карання наврочив: 
На коханні чорніють хрести. 
Я в тобі залишитись не хочу, 
Сил нема, не тримай, відпусти! 
Годі вже, годі вже… 
Не тримай мене більше в долонях, 
Не тримай, не тримай. 
Годі вже, набулась я в полоні, 
Годі вже, годі вже! 
Я в тобі залишитись не хочу, 
Сил нема, не тримай, Сил нема, не тримай, 
Сил нема, не тримай, відпусти! 
Годі вже, годі вже… 
*** 

“ЗОРЯНА НІЧ” 
Муз. Ірини Білик 
Сл. Ірини Білик та Петра Осадчука 

Місяць на небі зійшов, 
Зорі вигадують сни. 
Вітер дорогу знайшов 
Та й шепоче "Засни!" 
Поки не буду я спать, 
Знаю, як зірка впаде, 
Встигну лише загадать 
Я бажання одне. 
Зоряна-зоряна ніч, 
Виконай кожного мрію! 
Ти ж мене тільки поклич — 
Стомленим серцем зігрію! 
Знаю, все буде гаразд, 
Зорі почують мене. 
Вірю, що кожного з нас 
Доля не обмине. 
Ніби в колодязь без дна 
В небо дивлюсь голубе. 
Чуєш, не зможу одна — 
Виглядаю тебе! 
Зоряна-зоряна ніч, 
Виконай кожного мрію! 
Ти ж мене тільки поклич — 
Стомленим серцем зігрію! 
***