Черемшина
Знов зозулi голос чути в лiсi,
Ластiвки гнiздечко звили в стрiсi,
А вiвчар жене отару плаєм,
Тьохнув пiсню соловей за гаєм.

Всюди буйно квiтне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина.
Вiвчаря в садочку, в тихому куточку,
Жде дiвчина жде.

Йшла вона в садок повз осокори,
Задивилась на всокi гори,
Де з берiз спадають чистi роси,
Цвiт калини приколола в коси.

Вже за обрiй сонечко сiдає,
З полонини їй вiвчар спiває:
- Я прийду до тебе, як отару
З водопою зажену в кошару!

Ось i вечiр, вiвцi бiля броду
З Черемоша п'ють холодну воду,
У садочку вiвчаря стрiчає
Дiвчинонька, що його кохає.