КАМІННИЙ ЛІС
Коли я плив рікою див 
І там лунав мій вічний спів 
Кам’яних лісів, 
Рожевий дим мене сховав 
І ліс мене до себе взяв 
В замок на воді. 

О, ліс моїх надій! 
О, ліс моїх надій! 

А в замку квітка є одна 
Жива, немов сльоза сумна, 
А не кам’яна. 
Коли я ближче підійшов, 
То в пелюстках її знайшов 
Всесвіт і життя. 

О, всесвіт і життя! 
О, всесвіт і життя! 
О, всесвіт і життя!