ГУЦУЛІЯ. ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ (Б. Лепкий) 
Як би була я зозуля, та й крилечки мала, 
Я би тую Україну щодня облітала. 
Я би тую Україну щодня облітала, 
Я би свого миленького по шапці впізнала. 
Прилетіла зозуленька, та й крикнула "Ку-ку", 
Подай-подай  же мі, бідній, хоч правую руку. 
Подай-подай  же мі, бідній, хоч правую руку. 
Та й розжени, розвесели тяжкую розлуку. 
Ой, рад би я тебе, мила, та й розвеселяти, 
Ой, рад би я тобі, мила, обидві подати. 
Ой, рад би я тобі, мила, обидві подати, - 
Насипали сиру землю - не можу підняти. 
*** 
Джерело: альбом "Сад ангельських пісень"