Дальня путь лежить
Через хмари і небес блакить,
Там в чужім краю
Не знайде вона любов свою,
Бо вбиває золото красу.

Приспів:
Вона була подібна до сонця - 
Принцеса луків.
Вона одна володарка лісу - 
Тварин і птахів.
Зростаючи в некошених травах - 
Серед лілей.
Вона була променем світла - 
Серед людей.

Тільки не знайшла
Все, до чого прагнула душа.
Золото й парча
Залишили обпік на плечах,
І отруту смерті на устах.

Приспів:
Вона була неначе дитина - 
Принцеса луків.
Вона одна володарка лісу - 
Тварин і птахів.
Зростаючи в некошених травах - 
Серед лілей.
Вона була дитиною світла - 
І світлом людей.

Але ніхто не в силах згасити сонце 
В безодні зла,
Ніхто не всилах спинити розталь.
Вір, я жива...