До Н. К. С.
 
Такої певної, святої, 
Такої рідної, як ти, 
Такої щирої, простої,— 
Вже більше, мабуть, не знайти.
 
Таку не часто скинеш оком, 
Такою тільки що марить... 
А раз зустрінеш ненароком — 
Навіки долю озарить!