НАДІЯ
 
Не зітхай так безнадійно, 
Скорбних уст не замикай, 
Рук не складуй ще подвійно, 
З лану битви не тікай,
 
Глянь на луг — не вся травиця 
Ще потоптана упрах;
Глянь на люди — чесні лиця 
Ще не всі обвіяв страх.
 
Ще великі перепони 
Злу поставлено кругом, 
Не безкарно рвуться стони 
Під ворожим батогом.
 
Встануть мученики-браття, 
Встануть сестри, як живі... 
За годиною прокляття, 
Мук, кайданів та крові,
 
Зрадно купленої слави,— 
Панство волі йде услід, 
І на чолі миросправи 
Власно з'явиться нарід!