П'є-гуляє у неділю 
На коршомці Гарасим;
З Гарасимом п'є-гуляє 
І сусід його Трохим.
 
А обидва стрільці жваві. 
От перечка і пішла... 
Далі Трохим розходився, 
Підійнявся з-за стола:
 
«То ти кажеш, що ти луччий? 
Що ти гаспидний стрілець? 
Збий же мені з чуба шапку:
Тоді будеш молодець!»
 
«Кажеш, може, що не зіб'ю?» — 
«А ти кажеш, що зіб'єш?!» — 
«А їй-богу, що ізіб'ю!» — 
«А їй-богу, не зіб'єш!..»
 
«Та от тобі і рушниця!» — 
«Ану-ну! давай! давай!» — 
«На! Ставай лиш край порога!» 
«Та я стану: ти ставай!..»
 
Цілить їден від порога, 
Другий стоїть за столом
Та щосили натягає 
Сиву шапку на чоло.
 
Бах рушниця!.. Стало димно… 
Йде до столу Гарасим... 
А за столом в сивій шапці, 
Як баран, лежить Трохим!
 
(Йому куля пролетіла 
Через шапку і чоло…) 
Підіймає той Трохима, 
Підпирає за столом.
 
Сам відходить до порога. 
Знов рушницю в руки взяв, 
Прицілився разів кілька 
Й головою похитав:
 
«Вибачай мені, Трохиме,— 
Гарасим проговорив,— 
На два цалі1 лиш понизив — 
Та й і шапки не ізбив».
 
1859 р. 




1 Цаль – дюйм (2,54 см).