Пам'яті А. Г. 
 
Ярій, душе. Ярій, а не ридай. 
У білій стужі сонце України. 
А ти шукай — червону тінь калини 
на чорних водах — тінь її шукай, 
де жменька нас. Малесенька шопта 
лише для молитов і сподівання. 
Усім нам смерть судилася зарання, 
бо калинова кров — така ж крута, 
вона така ж терпка, як в наших жилах. 
У сивій завірюсі голосінь 
ці грона болю, що падуть в глибінь, 
безсмертною бідою окошились. 
 
* Вірш пам'яті художниці Алли Горської, по-звірячому вбитої за загадкових 
обставин 1970 р. 
(Примітка упорядника).