Верни до мене, пам'яте моя, 
нехай на серце ляже ваготою 
моя земля з рахманною журбою. 
Хай сходить співом горло солов'я 
в гаю нічному. Пам'яте, верни 
із чебреця, із липня жаротою. 
Хай яблука останнього достою 
в мої, червонобокі, виснуть сни. 
Нехай Дніпра уроча течія 
бодай у сні у маячні струмує, 
і я гукну. І край мене почує. 
Верни до мене, пам'яте моя.