Василь Терещук

САМОТНІ ЧОЛОВІКИ

Вулиці – коханки самотніх чоловіків.

Коли тиша стає занадто говіркою,
Не дає їм мовити й слова,
Вони одягаються і виходять з дому.

Їхні черевики – бездоганно глянцеві,
Парасольки – темні,
Як одіж монаха.
Старомодні краватки 
Виростають їм просто з горла.

У їхніх записниках – 
Скасовані номери телефонів
Упереміш із рецептами
Помідорових зуп.

У порожніх кав’ярнях
Вони переглядають газети,
Шукаючи новин зі своєї молодості.

“Вчора несподівано помер 
67-річний пан. Р., відомий композитор.
Його молода дружина – у розпачі.
Лікарі вважають, що в усьому винні
Надмірні любощі”.

“Яка безглузда смерть!” – 
Зітхають самітники
І просять у кельнерок
Рахунок за каву.