1 
Вона від'їхала з усім своїм кордебалетом, 
забрала все своє у подорож,  як у тунель. 
Діра від'їзду вкрилась мохом, листом, ледом, 
задовольнилась паща міста шоколадом 
і висхли сльози, щирі сльози — натюрель! 
Пані й панове! Ріки сліз повисихали! 
Зросли оази, кнайпи виникли, помер 
тиран, перестрілялися васали. 
Життя пішло, потрібно визнати, веселе! 
Хтось вибрав револьвер, хтось — луни сфер. 
Її близнючки підросли і вийшли в люди, 
запакувалися в рекламні кліпи, не втекти 
від порохів її, парфумів, паст — усюди 
відбитки пальців, пастки… Ми таки — сусіди?! 
Отож завжди можливо пику розтовкти 
під наглядом її… Відліт — розтягнута пружина 
присутности. Готується приліт. 
Чия вона тепер любов? Чия дружина? 
Чия хвороба? Одержима? Жанна?.. 
Ширяючи лишає вічний слід. 
15-31 серпня 1998 р. Львів 
Джерело: часопис ”Сучасність”, лютий 1999; В. Бацунов.