В III тисячолітті перед Різдвом на території Правобережної України, на теренових 
просторах від Дніпра до Дунаю була поширена пишна й квітуча культура, яка вперше 
була відкрита наприкінці 19 ст. археологом В. Хвойкою на середньому Дніпрі в 
районі м. Трипілля і відтоді ввійшла в науковий обіг під назвою трипільської. Це 
є високорозвинена культура ефектних барв, складного орнаменту, орнаментальних 
прикрас, з пишною декоративністю мальованих хат, розписаних печей, фарбами 
розмальованого посуду. Відповідно до цього, трипільську культуру звуть також 
культурою мальованої кераміки. 
Як сказано, трипільська культура була поширена на правобережній Україні, від 
Дніпра до Дунаю, її виявлено також і на лівобережній Україні, але поки що тільки 
в окремих пунктах. Слід гадати, що наступні розкопки уточнять це питання про 
поширеність трипілля на лівобережній Україні. 
Що ж до правобережної України, то на етапі трипільської культури, отже, в III 
тисячолітті перед Різдвом, це була густо й суцільно заселена країна. Було б 
передчасно намагатися визначити кількість населення України в той період в 
цифрах, які претендували б на ту або Іншу, більшу або меншу тот« ність, але 
можна певно сказати, що населення України в III тисячолітті було дуже численне. 
В районі Трищлля, на середньому Дніпрі, місцевості найкраще обслідуваній 
археологами, виявлено, що поселення одне від одного розташовувалися на Відстані 
коло півкілометра. Якщо нанести виявлені пункти трипільських поселень на карту і 
зіставити цю археологічну карту з картою сучасної заселености цього району, то 
з'ясується той своєрідний і зовсім, на перший погляд, несподіваний факт, що 
поселень в III тисячолітті було більше, ніж нині. Вони були розташовані ближче 
одне від одного, ніж за наших часів. Вони були менші, ніж наші теперішні, але 
траплялися далеко частіше.