Шахти, терикони, 
заводські вогні... 
Місяць в травах тоне... 
І пісні, пісні... 
 
Доля ти піснярська, 
доленько моя! 
Сторона шахтарська, 
син твій, син твій я! 
 
Там, де обрій, в полі 
неба мрійна гать. 
Золоті тополі 
за Дінцем шумлять. 
 
Про крейдяні гори 
не забуду я, 
де молилась зорям 
матінка моя. 
 
Піснею лечу я 
над простором нив, 
землю я цілую, 
по якій ходив. 
 
Кров моя вирує 
в жилах, наче спів... 
Землю я цілую, 
ту, що полюбив. 
1955