Вільям Карлос Вільямс (1883—1962)

Дерева Боттічеллі

Перекладач: В.Кухалашвілі

Абетка
дерев

тьмяніє
у пісні листя

схрещені
лінії тонких

літер що промовляють
зима

і холод
осяяний

яскраво
зеленим

під дощем і сонцем
точні й прості

закони
гілок прямих

змінюються через
болісні

сумніви кольору
щирість

усмішок кохання

аж доки оголені
речення

не рухатимуться наче
жіночі руки під тканиною

і не славитимуть
таємничо і пристрасно

літню владу
кохання

влітку пісня
співається сама собою

й мелодія заглушає слова.