* * *

Без вад, сестричко, я - без жодних вад, 
прозоро-цілісний, як діамант. 
Як небо, як старий Атлант, 
як сад, сестричко - твій розкішний сад... 

Вперед-назад здійснивши променад, 
переломивши промені собою
в союз веселки з млістю неземною
очей-ночей, відіб'юсь у намисті 
на шийці ніжній - в черговий карат.
О, він залишиться з тобою.
А я залишуся без вад.

Пустунко, я - без жодних вад...

2002