До альбома 

Тягар робочих літ наліг мені на плечі, 
Стих безтурботний сміх і споважніли речі, 
І голос чую я настирливо-шорсткий: 
"Лукавий наймите, а де ж доробок твій? 
Де плід твоїх трудів і творчості твоєї? 
Чи ж добре ти робив над чорною ріллею, 
Чи встигнеш, поки день скінчить свої жнива?" 
Як гірко слухати оті терпкі слова 
І як не заздрить вам і молодості вашій, 
Цій сповненій вина, і ненадпитій чаші, 
Цій гострій свіжості передсвітних годин, 
Цій смужечці зорі над тихим сном долин.