Обри 

                          Секвестратор їде в село за податками… 

Весна цвiте в усiй красi своїй, 
Вже одгримiли Зевсовi перуни, 
Дощу буйного простяглися струни, 
Зазеленiв сподiваний рижiй. 


На полi котяться зеленi вруна, 
В кущах лящить-спiває соловiй, 
А на шляху, немов казковий змiй, 
На зсипище сiльське ватага суна. 


I в селах плач. Герої саг i рун, 
Воскресли знов аварин, гот i гун, 
Орава посiпацька, гадь хоробра: 


Сiльської ситостi останнiй трен, — 
Усюди лемент — крик дулiбських жен 
Пiд батогом зневажливого обра. 

З циклу "Lucrosa" 
25.05. 1921