*
Напередодні свят були видіння.
Чотири. 
Перше: злякані ворони, - 
кружляли і невпинно верещали,
що бачили усі. Затим падіння
у храмі чудотворної ікони
посеред служби. "Судні дні настали!" -
зревів єпископ, сполошивши дзвони.
Під мірний глас небес хрещений люд
зліг у завчасно вириті могили,
завершуючи так земні поклони,-
щоби скінчилося усе і Суд
відбувся праведний (і милостивий).
Отож видіння третє - ці мерці. 

Четверте бачив тільки я, під вечір, 
коли донька владики відчинила
для мене двері. Одягом дівиці 
служив прозорий дивовижний витвір,
який вона здійняла, наче крила,
аби раніше за усіх минути 
земну межу гріховної жаги…
Але хіба це дівам до снаги?


 2002 р.