Я нікому не належу.
Навіть тобі,
для якої співаю 
нічні серенади, та так,
що самогубцям 
не в’яжуться петлі,
а пожежники їдуть
гасити заграву світання.

Я співаю,
Бо плакати сором,
Коли тобі сорок.

Я прошу твого кохання,
Як голодний хліба.
Бо мені вже несила
Далі іти.