Альбатрос(переклад І. Драча)

Буває, пливучи дорогами морськими,

Аби розвіятись, полюють моряки

На альбатросів тих, що в вишині над ними

Серед блакиті й хмар пливуть віддалеки.

 

Коли на палубу вже люта сила збила,

Король небес, що знав всі грози без числа.

Волочить важко так свої великі крила,

Мов сніжно-білі два розкинуті весла.

 

Крилатий мандрівник - який незграбний в рухах,

В польоті буйнокрил - каліка на ногах!

Ще й дражняться - той в дзьоб йому із люльки дмуха,

А той, глузуючи, кульгає, ніби птах!

 

Поете! Князю хмар твоя подібна сила,

Між блискавок ти свій у грозовій імлі;

Але під шал образ перешкоджають крила

Тобі, вигнанцеві, ступати по землі.