АРКТИКА

Комети, що цвітуть хвостами, наче пави, 
червоні шиби моря в олив’яних рамах, 
де скелі льодові під снігом кучерявим 
розсунулись поволі, мов таємна брама. 

На бурунів хребтах качаються тюлені, 
звірята сходять з зодіака, й червоніє 
у сяйві магнетичних піль метал зелений 
морів примарних, що подібні сонній мрії. 

Мов синє оливо, заклякле небо висить, 
і череп місяця розбитий і безбарвний 
упав на сніг, коли отари білих листів 
в країну небуття вела зоря полярна.