НАРОДИНИ ІДЕЇ

За вікнами пливе ніч тиха, 
та тиша сутінками диха, 
сидить в кімнаті при столі, 
десь, мов сичі, сичать жалі, 
далекий шепіт лине в вуха, 
далека далеч давить духа. 

Ступає сумнів сном поволі 
та стукає тихцем до волі. 
Глухий глузливий глум, пиха 
голки гадюк у серце пха 
та на чоло бліде піт кволий. 
Уста шепочуть: чи ніколи? 

Та враз в очах заграв огонь, 
гарячу скронь взяв до долонь. 
В хитанні мукою своєю 
знайшов пророк нову ідею.