СІРИЙ ГІМН Стовпи із попелу угору! Міста в дротах — під вітром ліри. Це тут, де мурів скупість взором, без сяйва навіть сонце сіре. Тут люди, мури і бацилі тим самим піддані законам і тулуби печей похилі, де розцвітають іскор грона. Хто падає, за ним не тужать, бо срібло сліз не для розтрати, скупі на скарб навбач байдужий. Хвалю життя шорстке й сукате!