Стрілець до матері Мамо моя! За час, за годину Свиснуть кулі, заграють гармати. Може, вийду цілий, може, згину – Хочу твоє опрощення мати. Ти не гнівайся, рідна, на мене, Що пішов, не простившись з тобою. Подивись, яке листя зелене! Прийде буря й понесе геть з собою. Я не годен був, мамо, дивитись На твій жаль і на сльози керваві. І не годен був в хаті лишитись, Коли другі боролися в славі. Била північ… Місяць… ясно, як в днину, Ах, як тяжко було вийти з хати!.. Мамо! кулі! Чи верну, чи згину, Хочу твоє опрощення мати.