Так тихо довкола, так пусто, так сумно,
За хмарами сонце дрімає.
Осінній день наче поклався у трумно,
А похорон вітер справляє.

Так тихо довкола, аж серце гаряче
Холоне від того спокою,
Не рветься у груди, лиш тужить і плаче
За сонцем своїм, за тобою!