Як ранком на весну іде в полі
Якийсь вітрець, що будить і кріпить,
Так і на нас повіяв вітер волі,
Бажання обняло нас: «Хочем жить!»

Ми хочем жить, хоч попелом, димами,
Руїною покрився рідний край,
Хоч «вічную» співають вже над нами,
Ми віримо, що йде, що йде наш май.

О, він прийде! Прийде до нас конечно,
Гроби пахучим квіттям прибере,
Ми віримо глибоко й безконечно,
Що правда, і добро, і наш народ не вмре!  
 
Вецлар, 1918