ЗИМОЮ 
 
На вікнах з’являються квіти,
А всі такі білі та білі,
Морозом листочки їх світять
Бліді і немов скостенілі.

Мабуть, то не квіти, а душі
Тих квітів, що правди не знали,
Що літом всихали від суші,
А в осінь від зимна зів’яли