* * * 

Жовтих плям тривожне коло, 
Слів байдужих кайдани. 
Може, сонце прохололо, 
А як ні, то поверни 


Не ясні дарунки травня, 
Не троянди, не вогонь — 
(Буйна радість — радість давня, — 
Мов пісок з сухих долонь). 


Поверни оті прозорі 
Молодого серця дні, 
Спів і працю у просторі, 
Гук возів у далині, 


І у вирій перші шуми, 
І озер безхмару день, 
Золоті човни задуми, 
Легкоплинний час розстань. 

1922 p.