По широких степах України 
І по різних далеких кутках 
Ми згинаєм робітницькі спини 
І тримаєм всю працю в руках. 

Тільки з праці тієї не досить 
Навіть хліба для наших дітей, 
Бо лихий соціальний недосвіт 
Зупиняє довільних людей; 

Зупиняє од руху, од світу 
Благородних високих ідей, 
Що виводять із давнього гніту 
До братерства і волі людей. 

Що ведуть їх під прапор науки 
І навчають людей в боротьбі 
Поважати робітницькі руки 
І прийматись за працю собі. 

Ми працюєм без міри, без ліку 
На широких степах, на морях, 
Ми вкорочуєм працею віку 
В наймитах, в грабарях, в шахтарях. 

До життя ми всі засоби людям 
З підневільної праці дали, - 
То невже ми того не здобудем 
І собі, що другим здобули?