Як спалахне серце кволе 
Палом страчених надій, 
Я прийду до тебе, доле, 
На страшне криваве поле, 
На останній смертний бій. 

Все одно я маю рану, 
Рану смертного жалю, 
Так на бій я сміло стану, 
Гучно висловлю догану, 
Хоч тебе і не зломлю. 

Я не гнусь, мов раб, під гнітом, 
Доле, мачухо лиха, 
Знай — з тобою, з цілим світом 
Я поб'юсь з лицем одкритим 
Проти злості і гріха. 

Смерті в очі я загляну, 
Жах могильний я стерплю, 
Все одно я маю рану 
Нестерпучу, нездолану, 
Рану смертного жалю. 

1911