МУЗИЧНИЙ ЕТЮД 

Помаранчева стигла палітра 
Горизонту вина подає. 
Запрягає музика три вітра, 
Щоб процокати в серце твоє. 

Вибухають сонати високо 
В епіцентрі твоєї журби, 
І сімфонії чорні соколи 
Гострять крила об чорні дуби. 

І троянд неціловані жмутки 
Посивіли з чиєїсь вини. 
І по клавішах сивого смутку 
Ходять сині сумні слони. 

Та, до крапельки сонцю віддане, 
На пшеничних вітрах встає 
Твоє чисте, густе, провітрене, 
Помаранчеве серце твоє.