ПЕРО 

Перо, мій скальпелю вогненний, 
Ти мій жорстокий лиходій, 
Мій дикий поклик цілоденний, 
Первоцвіт мій, перволюб мій! 

Нам розтинати дні ці карі 
До серцевини, до зорі, 
Куди не дійдуть яничари 
В облудній словоблудній грі. 

Дні полохливі, і невтішні, 
І лаконічні, точні дні, 
І дні, мов глечики з Опішні, 
Протяті шпагами вогнів. 

І дні, яким нема відради, 
І виноградні, теплі дні, 
Де тихо сплять старі досади, 
Зіщулившись, на самім дні. 

Дні променисто легковажні, 
Горбаті дні, мозільні дні, 
І дні чеснот, і дні продажні, 
Яким солона кров зрідні. 

Перо — це наша спільна доля — 
Все обійти і все знайти, 
Аж поки в головах тополя 
Не прошумить за два хрести.